Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

про простір

  • 1 простір і час

    ПРОСТІР і ЧАС - філософські категорії, які позначають основні форми буття матерії. Простір передає спосіб співіснування розмаїтих матеріальних утворень, час - спосіб зміни матеріальних явищ. У звичайній мові П. і Ч. найчастіше позначають первинні загальнолюдські інтуїції, за допомогою яких сприймається та емпірично осмислюється навколишній життєвий світ людини. У науці (математиці, фізиці, біології, соціології та ін.) концепції П. і Ч. можуть використовуватися для досягнення найрізноманітніших епістемологічних цілей: аналітичних, евристичних, експлікативних, репрезентаційних та ін. У природознавстві вони використовуються насамперед як засоби, за допомогою яких передаються вихідні онтологічні припущення про світ, на базі яких потому розробляються всеохопні наукові картини світу - евклідівська, ньютонівська, релятивістська, квантово-релятивістська та ін. Сучасні зміни припущень про П. і Ч. зробили більш радикальний переворот у поглядах на Всесвіт. Класичне розуміння про Всесвіт як такий, що існував, існує та існуватиме завжди, у XX ст. змінилося на уявлення про Всесвіт, який еволюціонує (виник 15 - 20 млрд. років тому і, вірогідно, закінчить своє існування у майбутньому). Концепції П. і Ч. можуть використовуватись у науці і як своєрідний просторово-часовий словник, у термінах якого здійснюється попередня реєстрація результатів наукових спостережень, вимірів, експериментів. Теоретики найрізноманітніших наукових галузей (від космології до культурології) використовують П. і Ч. як концептуальні елементи, за допомогою яких конструюються універсальні теоретичні моделі, що призначені для понятійної репрезентації не тільки фізико-космологічних реалій, а й лінгвістичних, психічних, культурологічних феноменів.

    Філософський енциклопедичний словник > простір і час

  • 2 про запас

    прост.
    as a reserve; in store; for future use; for times to come; < just> in case

    Прочитанное схватывалось крепко и откладывалось куда-то глубоко на дно, про запас. (П. Проскурин, Судьба) — What he read, he clang to firmly and stored somewhere deep inside him, for times to come.

    [Гром] сидел тоже на траве, но подстелив под себя не только газету, а поверх неё ещё и брезентовый дождевик, захваченный, видимо, про запас. (Л. Обухова, Глубынь-Городок) — He too was sitting on the grass but he had taken the precaution of spreading under him not only a sheet of newspaper but a tarpaulin that he had brought just in case.

    Русско-английский фразеологический словарь > про запас

  • 3 простіш

    про́ще

    Українсько-російський словник > простіш

  • 4 про

    I предлог + В
    употр. при указании на
    1) лицо, предмет, о которых идет речь di, su, sul conto di; in riferimento a
    2) время ( особенно при устойчивых словосочетаниях типа: "про всякий случай" и др. со значением "на") per, per ogni
    3) уст. прост. (в знач. для, на) per
    про запас — in serbo; come riserva
    читать / думать про себя — leggere / pensare fra sé ( è sé)
    ни за что ни про что — senza ragione / un perché>
    II
    ••
    взвесить все про и контра — (sop)pesare / valutare tutti i pro e i contro

    Большой итальяно-русский словарь > про

  • 5 про

    I
    приставка
    1. префиксест, ки дар аввали феълхо о мод а, маънохои зеринро ифода мекунад: 1) амал ва ҳаракати гузариш ба воситаи задан, сӯрох кардан прострелить бо тир сӯрох кардан, тир задан; протолкнуть тиккондан, тела дода даровардан 2) амале, ки дар натщаи он сӯрох, тар-қиш, чуқурча пайдо мешавад - про­грызть хоида сӯрох кардан; просвер­лить парма карда шикофтан; проткнуть халонда гузарондан (сӯрох кардан); 3) аз пеши чизе гузаштан - пробежать давида (тозон) гузаштан; промелькнуть намоён шуда гузаштан, банохост намудор шуда ғайб задан 4) анцоми амал ё коре - продиктовать дикта кардан; прозвенеть ҷарангос (ҷингирос) задан, занг (зангӯла) задан 5) амале, кӣ муддате давом мекунад - проспать до вечера то бегоҳ дар хобмондан; проси­деть весь день тамоми рӯз (рӯзи дароз) нишаста мондан 6) амали пурра - прогреть пурра гарм кардан, нағз гарм кардан, тафсондан; прокипятить нағз ҷӯшондан 7) бо ҳиссачаи «=ся» амали пурра - прокашляться гулу афшондан; проспаться хобида ҳушёр шудан (аз мастӣ) 8) амале, ки дар натичаи он зараре мерасад - проглядеть надида (бехабар) мондан; просчитаться ғалат шумурдан, дар ҳисоб дато кар­дан, зиёд пул додан 9) зохир ва ошкор шудани чизе проговориться нохост гуфта мондан. префиксест, ки барои сохтани исм ба кор бурда шуда, зухурот ё сифатеро нисбатан ифода меку­над: проседь мошубиринҷ, мӯи як кадар сафед
    II
    приставка префиксест, ки исм ва сифат сохта, тарафдори манфиати кӣ буданро ифода мекунад: про­американский …и тарафдори Америка предлог с вин.
    1. (относительно) дар бораи…, дар (аз) хусуси…, дар ҳақки…, дар бобати…, мутааллиқ ба… (инчунин ба воситаи пешоянди «аз», бандаки изофаи «и» ва «-ро» ифода меша-вад); он рассказал про свою поездку ӯ аз сафари худ нақл кард, ӯ дар хусуси сафари худ ҳикоя кард; про него все забыли ӯро ҳама фаромӯш кардаанд; сказка про лису афсонаи рӯбоҳ, киссаи моҷарои рӯбоҳ
    2. уст. и прост, (для) [аз] барои…, мувофиқи…; это зрелище не про вас ин намоиш [аз] барои шумо нест <> про запас эҳтиётан, ба рӯзи хоҷат, ба ҳар эҳтимол; чун захира; про себя 1) (тихо, не вслух) бо овози паст, хомӯшона 2) (в душе, в уме) дар дил, дар майна; думать проа себя дар дил гуфтан, аз дил [фикр] гузарондан, худ ба худ гуфтан (фикр кардан); читать про себя дар дил хондан, дар дили худ хондан; ни за что, ни про что беҳуда, бедарак, бесабаб, беваҷд, бе ҳеҷ муносибат, ноҳақ

    Русско-таджикский словарь > про

  • 6 простёгивание

    с (по знач. гл. про­стегать) лаганда, лаганда кардан(и) простёгивать несов. см. простегать

    Русско-таджикский словарь > простёгивание

  • 7 простісінько

    нар.
    1) совершенно про́сто, как нельзя́ про́ще, просте́йшим о́бразом

    Українсько-російський словник > простісінько

  • 8 простір-час

    (род. про́стору-ча`су)
    простра́нство-вре́мя

    Українсько-російський словник > простір-час

  • 9 простіше

    I прил.
    бо́лее просто́й
    II нар.
    про́ще

    Українсько-російський словник > простіше

  • 10 за все про все

    прост.; = на все про все in tutto

    Большой итальяно-русский словарь > за все про все

  • 11 на все про все

    Большой итальяно-русский словарь > на все про все

  • 12 знать про себя

    прост.
    keep one's own counsel; keep a quiet (still, tight) tongue < in one's head>; be (keep, play) mum

    Шуйский. Об этом обо всём / Мы помолчим до времени. Пушкин. Вестимо, / Знай про себя. (А. Пушкин, Борис Годунов) — Shuisky. Of this, of all things, for a time we'll speak / No word. Pushkin. Assuredly, keep thine own counsel.

    Русско-английский фразеологический словарь > знать про себя

  • 13 не про вас

    прост.
    this is not for you!; you'll do (go) without it

    - Евпраксеюшка! ты здесь? - окликнул он. - Здесь, да не про вас! - огрызнулась она так грубо, что Иудушке осталось молча отретироваться в кабинет. (М. Салтыков-Щедрин, Господа Головлёвы) — 'Yevpraxeya, are you there?' he called to her. 'Yes, but not for you!' she snapped back so rudely that Iudushka could do nothing but retire in silence to his study.

    Русско-английский фразеологический словарь > не про вас

  • 14 всё про всё

    прост.
    only; nothing but; no more than; in all

    Русско-английский фразеологический словарь > всё про всё

  • 15 pocket

    1. n
    1) кишеня
    2) перен. багатство
    4) гірн. гніздо, карман
    6) бункер, скриня
    7) повітряна яма
    8) військ. «котел», оточення
    9) амер. район (лиха)

    pockets of poverty — райони (центри) бідності; місця зосередження бідноти

    11) спорт. положення затиснутого бігуна

    empty pockets — безгрошів'я, порожні кишені

    to be in pocket — бути з грошима, бути у виграші

    to be out of pocket — не мати грошей, мати збитки

    to have smb. in one's pocket — тримати когось у руках; бути поруч з кимсь

    to keep hands in pockets — ледарювати, байдикувати

    to line one's pockets — збагачуватися, набивати кишені

    2. adj
    кишеньковий

    pocket meter — фіз. кишеньковий дозиметр

    pocket battleship — мор. «кишеньковий» лінкор

    pocket veto — «кишенькове» вето, затримка президентом підписання законопроекту до закриття ебсії конгресу

    3. v
    1) класти в кишеню (тж pocket up)
    2) привласнювати, прибирати до кишені
    3) одержувати прибуток, заробляти
    4) стримувати, приховувати (почуття)
    5) терпляче переносити, покірно приймати
    6) заганяти кулю в лузу (про більярд)
    7) спорт. затиснути бігуна
    8) амер. затримувати підписання законопроекту до закриття сесії конгресу; класти під сукно
    * * *
    I n
    1) кишеня; кишенька; сумка; мішок; мішечок
    2) гроші; кошти
    4) кишенька для карт, таблиць, марок, фотографій, т. п.; кишенька книжкового формуляра
    5) aнaт. дивертикул, карман; aнaт. ( зубо) ясенний карман; бoт. пазуха, сумка
    6) гipн., гeoл. кишеня, гніздо; вкраплення ( багатої руди); западина, заглиблення; глуха виробка, західка; вибоїна; осідання; газова кишеня
    7) жолоб ( у стіні для прокладання проводів); виїмка; паз; заглиблення; ніша ( у стіні); порожнина
    8) рундук, бункер
    10) вiйcьк. "котел", оточення
    11) cл. район, зона, осередок (нещастя, безробіття е т. п.)
    12) покет (міра ваги = 168 фунтам)
    13) cпopт.; жapг. положення "затиснутого" бігуна
    14) cпopт. простір між передньою та задньою ( лівою або правою) кеглями
    17) cпopт. блокована зона для проходження свого гравця (cл. футбол)
    18) мop. карман для шкаторини вітрила
    19) cпopт. заглиблення в рукавиці для прийому м'яча ( бейсбол)
    II a
    1) кишеньковий; портативний; мініатюрний; невеликий
    2) грошовий, який відноситься до грошей; оплачуваний з власної кишені
    III v
    3) отримати прибуток, заробити
    4) приховувати, придушувати ( почуття); терпляче зносити, покірно приймати
    6) cпopт.; жapг. взяти в "коробочку", "затиснути" ( бігуна)
    7) cл. затримувати підписання законопроекту до закриття сесії конгресу ( про президента)
    8) обгороджувати, обмежувати; оточувати ( про простір)
    9) cпeц. утворювати карман, гніздо, порожнину, западину, заглиблення
    10) cл. морщити, збирати складки, зборки

    English-Ukrainian dictionary > pocket

  • 16 pocket

    I n
    1) кишеня; кишенька; сумка; мішок; мішечок
    2) гроші; кошти
    4) кишенька для карт, таблиць, марок, фотографій, т. п.; кишенька книжкового формуляра
    5) aнaт. дивертикул, карман; aнaт. ( зубо) ясенний карман; бoт. пазуха, сумка
    6) гipн., гeoл. кишеня, гніздо; вкраплення ( багатої руди); западина, заглиблення; глуха виробка, західка; вибоїна; осідання; газова кишеня
    7) жолоб ( у стіні для прокладання проводів); виїмка; паз; заглиблення; ніша ( у стіні); порожнина
    8) рундук, бункер
    10) вiйcьк. "котел", оточення
    11) cл. район, зона, осередок (нещастя, безробіття е т. п.)
    12) покет (міра ваги = 168 фунтам)
    13) cпopт.; жapг. положення "затиснутого" бігуна
    14) cпopт. простір між передньою та задньою ( лівою або правою) кеглями
    17) cпopт. блокована зона для проходження свого гравця (cл. футбол)
    18) мop. карман для шкаторини вітрила
    19) cпopт. заглиблення в рукавиці для прийому м'яча ( бейсбол)
    II a
    1) кишеньковий; портативний; мініатюрний; невеликий
    2) грошовий, який відноситься до грошей; оплачуваний з власної кишені
    III v
    3) отримати прибуток, заробити
    4) приховувати, придушувати ( почуття); терпляче зносити, покірно приймати
    6) cпopт.; жapг. взяти в "коробочку", "затиснути" ( бігуна)
    7) cл. затримувати підписання законопроекту до закриття сесії конгресу ( про президента)
    8) обгороджувати, обмежувати; оточувати ( про простір)
    9) cпeц. утворювати карман, гніздо, порожнину, западину, заглиблення
    10) cл. морщити, збирати складки, зборки

    English-Ukrainian dictionary > pocket

  • 17 астрономія

    АСТРОНОМІЯ ( від грецьк. від άστρον - зірка; νόμος - закон) - наука про будову і розвиток небесних тіл, їх систем та Всесвіту в цілому. Од давніх часів А. була щільно пов'язана з філософією, зокрема, такими її підрозділами, як космологія З. астосування таких інструментів та засобів, як телескоп, фотографія, радіотелескоп, спектральний аналіз, фотометрія, ЕОМ, космічна техніка, високоточних експериментальних методів та новітніх фізичних теорій (особливо фізики елементарних частинок, суперсиметрії, супергравітації, суперсил та суперенергій) дозволили А. відкрити і обґрунтувати, як можливі, - фізично і космологічно осмислені - фундаментальні природні процеси та закони, які лежать в основі людських уявлень про простір, час та розвиток матерії. А. надала фізичним законам космологічного й світоглядного змісту. Вона пов'язана з такими світоглядними змінами в історії людства, як коперниканська революція (перехід від геоцентричної до геліоцентричної системи світу), наукове обгрунтування нескінченності Всесвіту у просторі та часі, відкриття реліктового випромінювання, розбігання галактик та інших космологічно значущих фактів.
    О. Кравченко

    Філософський енциклопедичний словник > астрономія

  • 18 Осиповський, Тимофій Федорович

    Осиповський, Тимофій Федорович (1765, с. Осипово Володимирської губ. - 1832) - рос. вчений-математик, філософ З. акінчив Петербурзьку учительську гімназію (1786). Докт. філософії (1807), проф. (1850). Викладав фізику та математику (Москва, Петербург), автор високо поцінованого на той час "Курсу математики" (Т. 1-2,1801 - 1802). Від 1803 р. - в Харкові: зав. кафедрою чистої математики (1805 - 1820), ректор (1813 - 1820) Харківського ун-ту. Переклав і видав "Логіку" Кондильяка. Створив і очолив "Тов-во наук при Харківському ун-ті" (1812 - 1832), редагував ж. "Український вісник". За філософськими поглядами - переконаний емпірик, об'єктивіст, критик апріоризму, ідеалістичного спекулятивного конструювання, містики. Зокрема, О. належить ґрунтовна критика ідей Канта стосовно простору і часу та "метафізичних основ" природознавства, логічної концепції Шада, фізики шеллінгіанця Стойковича.
    [br]
    Осн. тв.: "Про простір і час" (1807); "Міркування щодо динамічної системи Канта" (1813); "Відзив про підручник "Логіки" професора І.Є. Шада" (1816).

    Філософський енциклопедичний словник > Осиповський, Тимофій Федорович

  • 19 Дишлевий, Петро Сидорович

    Дишлевий, Петро Сидорович (1927, с. Терешки Черкаської обл. - 1998) - укр. філософ. Закінчив фізико-математичний ф-т Черкаського педагогічного ін-ту (1947). Докт. філософських наук (1969), проф. (1969). Од 1954 р. - в Ін-ті філософії НАНУ; зав. від. філософських питань природознавства (1961 - 1972), заст. директора ін-ту (1968 - 1972). В 1972 - 1977 рр. - декан філософського ф-ту КНУ ім. Т. Шевченка і зав. кафедрою діалектичного матеріалізму на ф-ті В. ід 1980 р. - у Москві, зав. кафедрою філософії Ін-ту електронної промисловості. Д. - один із провідних укр. фахівців в галузі філософських проблем сучасної фізики і природознавства XX ст.
    [br]
    Осн. тв.: "Питання про простір і час в теорії відносності" (1959); "Матеріалістична діалектика і фізичний релятивізм" (1972); "Діалектичний матеріалізм і проблема реальності в сучасній фізиці", у співавт. (1974); "Матеріалістична діалектика і проблема наукових революцій", у співавт. (1981).

    Філософський енциклопедичний словник > Дишлевий, Петро Сидорович

  • 20 промах

    про́мах
    1. (при выстреле, ударе и т. п.) maltrafo;
    2. перен. eraro.
    * * *
    м.
    1) ( при выстреле) tiro perdido, tiro fallado

    дать про́мах — fallar el tiro, errar el blanco (тж. перен.)

    2) перен. descuido m ( недосмотр); falta f, error m ( ошибка); majadería f ( глупость); lapso m, plancha f ( оплошность)

    допусти́ть про́мах — hacer un marro

    ••

    он ма́лый не про́мах прост. — no es manco

    * * *
    м.
    1) ( при выстреле) tiro perdido, tiro fallado

    дать про́мах — fallar el tiro, errar el blanco (тж. перен.)

    2) перен. descuido m ( недосмотр); falta f, error m ( ошибка); majadería f ( глупость); lapso m, plancha f ( оплошность)

    допусти́ть про́мах — hacer un marro

    ••

    он ма́лый не про́мах прост. — no es manco

    * * *
    n
    1) gener. (ïðè âúñáðåëå) tiro perdido, desacierto, pifia, tiro fallado, tropezón, tropiezo, marro
    2) colloq. topinada, resbalón
    3) liter. descuido (недосмотр), error (ошибка), falta, lapso, majaderìa (глупость), plancha (оплошность)
    4) mexic. filla
    5) Col. pelada
    6) Chil. embarrada

    Diccionario universal ruso-español > промах

Страницы

См. также в других словарях:

  • ПРО — 1. ПРО1 (без удар., кроме тех случаев, когда ударение переносится на предлог: ни за что, ни про что), предлог с вин. 1. То же, что о2 в 5 знач. (разг.). Говорить, думать, рассказывать, слышать и т.п. про кого нибудь. «Уж ей врала про женихов… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПРО — 1. ПРО1 (без удар., кроме тех случаев, когда ударение переносится на предлог: ни за что, ни про что), предлог с вин. 1. То же, что о2 в 5 знач. (разг.). Говорить, думать, рассказывать, слышать и т.п. про кого нибудь. «Уж ей врала про женихов… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПРО — 1. ПРО1 (без удар., кроме тех случаев, когда ударение переносится на предлог: ни за что, ни про что), предлог с вин. 1. То же, что о2 в 5 знач. (разг.). Говорить, думать, рассказывать, слышать и т.п. про кого нибудь. «Уж ей врала про женихов… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПРО — 1. ПРО1 (без удар., кроме тех случаев, когда ударение переносится на предлог: ни за что, ни про что), предлог с вин. 1. То же, что о2 в 5 знач. (разг.). Говорить, думать, рассказывать, слышать и т.п. про кого нибудь. «Уж ей врала про женихов… …   Толковый словарь Ушакова

  • простір — [про/с т ір] про/сто/ру, м. (на) про/сто/р і, мн. про/сто/рие, про/сто/р іў …   Орфоепічний словник української мови

  • Про всё и про вся — Прост. Обо всём и обо всех. Вперемежку с этой неисчерпаемой ложью Перекрестов искал блох у Коко или сплетничал про всё и про вся (Мамин Сибиряк. Горное гнездо) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • простір — про/сто/ру, ч. 1) тільки одн., філос. Одна з основних об єктивних форм існування матерії, яка характеризується протяжністю та обсягом. 2) Необмежена протяжність (в усіх вимірах, напрямах); тривимірна протяжність над землею. 3) Вільний, великий… …   Український тлумачний словник

  • Про запас — Прост. На тот случай, если понадобится. ФСРЯ, 169 …   Большой словарь русских поговорок

  • простір-час — про/стору ча/су, ч. Єдиний чотиривимірний континуум, що складається з тривимірного простору і одновимірного часу як основних і нерозривних форм існування матерії …   Український тлумачний словник

  • простір — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • простість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»